Поради

Дитячі фізичні травми. Як подолати стрес?

Жодна людина не буває готова до раптової травми, яка спричиняє гострий фізичний біль, ймовірно, обмеження рухової активності та, як наслідок, психологічний дискомфорт. А тим паче дитина. Це завжди стресово.

Давайте з’ясуймо, що ж таке стрес і як допомогти дитині впоратись з ним

Стрес – це нормальна реакція організму на дуже сильний подразник ззовні. Таким чином організм дитини захищається; мобілізуються захисні сили та відбувається адаптація до травмуючої ситуації.

Якою може бути реакція дитини на стрес?

В стресових ситуаціях вступає в дію дуже древня і важлива частина мозку (лімбічна система), яка швидко реагує на небезпеку та забезпечує виживання. Коли загрозлива ситуація минає – мозок аналізує що трапилось, людина отримує досвід та виробляються нові механізми реагування. Чим менша дитина, тим більше вона потребує допомоги батьків в стресовій ситуації, оскільки ця частина мозку в дитини ще в процесі формування.

Коли дитина налякана та переживає багато емоцій, –  не повчайте її та не проявляйте агресію. Зараз всі реакції обумовлені інстинктами. Спершу необхідно заспокоїти дитину, а тоді можна і говорити з нею. Потрібно зосередитись на стабілізації власних емоцій, тому, що емоційний стан дитини напряму залежить від стану дорослого.

Способи підтримки дитини в гострому стресі:
  •  Для відчуття безпеки: обійміть дитину, якщо дитина допускає цього; якщо ж ні, то використовуйте ніжні, приємні короткі дотики.
  • Комфортний і тривали зоровий контакт, який допоможе дитині відчути що ви поруч і разом переживете цю складну ситуацію.
  • Ваш голос повинен бути м’яким та спокійним.
Як подолати стрес?
  • Ігри – це один з найпростіших і природних способів взаємодії дитини з дорослим. Гра допоможе відтворити те що трапилось, “перепрожити” травмуючу ситуацію та трансформувати її. Бавлячись з  дитиною намагайтесь розіграти позитивний сюжет завершення гри, щоб дитина отримала інформацію як в схожій ситуації уникнути травми, та напрацювала нові механізми реагування на стрес.
  • Для того, щоб травматичний досвід не перейшов в нав’язливий страх, – малюйте з дитиною. Це допоможе знизити тривожність, вивільнити страх, дати вихід негативним емоціям.
  •  Коли дитина буде почувати себе в безпеці – спробуйте поговорити з нею про те, що трапилось, доступно поясніть які дії могли стати причиною травми. Будьте терплячими та спокійно відповідайте на запитання дитини щодо отриманої травми та допоможіть зробити необхідні висновки.

Кожна дитина на ту саму ситуацію відреагує по іншому. Хтось це швидко забуде, а хтось може переживати цю подію більш травматично. Саме батьки найкраще знають своє чадо і мають бути особливо уважними, щоб помітити зміни в поведінці дитини та зауважити, чи дана травма не є надто стресовою для дитини і можливо вона потребує особливої допомоги дорослого.

Якщо ви помічаєте що ваша дитина стала замкнутою, пригніченою, тривожною, погіршився сон – не зволікайте, – звертайтесь до дитячого психолога.

Пам’ятайте, що вирішальним чинником в подоланні травматичного стресу дитиною є підтримка, яку надають дитині батьки, родичі та близькі.

Будьте здорові та бережіть своїх дітей!

 

Статтю підготувала психолог Олена Смішко