Новини

Конгрес Європейської Академії Педіатрії

Нещодавно Адріана Романів та Олександра Колотело – педіатри InnovoKids повернулися з Конгресу Європейської Академії Педіатрії, що відбувся в м. Порту (Португалія). Відзначимо, що це найбільша організація, яка щорічно об’єднує педіатрів з усього світу. Ділимось з вами основними тезами 4-денного інтенсиву.

Основною темою заходу була важливість харчування для нормального розвитку дитини: підтримка грудного вигодовування, наявність алергії на білок коров’ячого молока, особливості харчування дітей з мальнутрицією. Також відбувся майстер-курс, де розглядались клінічні випадки пацієнтів з порушенням нутрітивного статусу. На конгресі обговорювалась важливість своєчасного проведення вакцинації. Детальніше щодо кожного пункту програми розповіла Адріана Романів:

Вакцинація

Питання вакцинації, а саме вагання щодо її проведення є актуальним у багатьох країнах Європи. Україна — лідер за кількістю випадків захворюваності на кір (84 тисячі 394 випадки в період липень 2018 – червень 2019). З історії: вакцина проти кору була ліцензована 50 років тому (1963) і здійснила вражаюче скорочення дитячої захворюваності та смертності (~78% за даними ВООЗ) внаслідок кору та була визнана одним з найбільш успішних втручань в галузі охорони здоров’я, які коли-небудь проводились.

  • Для зупинки передачі збудника охоплення вакцинацією від вірусу кору повинне становити ~95% (паротиту – 90-92%; краснухи-85-87%, дифтерії 80-85%; поліомієліту-80-85%).
  • 1 доза вакцини від кору дає захист на 95-97%; 2 дози – 99% захисту.

Основна небезпека вірусу кору – тривале пригнічення імунітету протягом кількох місяців. Можливі ускладнення після перенесеного захворювання: діарея; середній отит, пневмонія, судоми, первинний післякоровий енцефаліт, підгострий склерозуючий паненцефаліт, смерть.

Вагання щодо вакцинації є глобальною проблемою.

Основні причини вагань: релігійні, особисті філософські, відсутність альтруїзму, недостатня освіта працівників охорони здоров’я, потреба в інформації, дезінформація в інтернеті, неможливість оцінити ризик захворювання проти ризику реакції на вакцинації.

Основним джерелом інформації  мають бути працівники охорони здоров’я. З метою зменшення розповсюдження негативної інформації у соціальних мережах, Facebook зробив так, що при введенні слова “вакцина” мережа скеровує на сторінку ВООЗ за детальною інформацією.

 

Алергія на білок коров’ячого молока та непереносимість лактози:

Фактори що впливають на розвиток алергії: тип пологів (фізіологічні/оперативні); тип харчування одразу після народження (грудне вигодовування/суміш); середовище (алергени/інфекційні агенти); кишкова мікробіота.

  • Шкірні алергопроби (прік-тести) не є надійними щодо встановлення алергії на білок коров’ячого молока.
  • Існує шкала симптомів алергії на білок коров’ячого молока (coMISS): основні ознаки: регургітація, розлади стільця, шкіра (висип); респіраторні симптоми.
  • У випадку підтвердження рекомендовано заміну молока на альтернативні суміші.
  • Не існує зв’язку між харчування матері та проявами алергії у дитини.
  • Відтермінування введення певних харчових продуктів, які вважаються основними алергенами не є виправданим та не впливає на розвиток алергії.
  • Маніпуляції з мікробіомом (пребіотики, пробіотики) можуть впливати на розвиток алергії.
  • Інтолерантність до коров’ячого молока може проявлятись  у дітей хронічними закрепами.

Сила перших 1000 днів: правильне харчування протягом перших 1000 днів між вагітністю жінки та досягненням дитиною віку 2 років будує фундамент для можливості дитини зростати, навчатись та процвітати. Таким чином, розвиток дитини напряму пов’язаний з харчуванням.

 

Підтримка грудного вигодовування

Грудне молоко є ідеальною їжею для новонароджених діток та немовлят. Хоча грудне вигодовування є природним процесом, все ж матері потребують навчання цьому.

Тривалість 1 сесії годування у неонатальний період повинне становити 20-45 хвилин, згодом 10- 20 хвилин. Надмірно тривалі сесії годування ведуть до неефективного смоктання; повільної продукції молока, тріщин сосків.

Топ причин чому не продовжують грудне годування (опитано 1177 матерів):

  • Труднощі зі смоктанням та фіксацією.
  • Біль, тріщини або кровотеча з сосків.
  • Болючий процес грудного годування.
  • Страх, що недостатньо молока.
  • Потреба прийому медикаментів.

Прийом медикаментів під час годування грудьми: більшість медикаментів є безпечними для немовлят. Доза, яка потрапляє до дитини через грудне молоко значно менша, ніж доза медикаменту рекомендована згідно віку дитини.

 

Дитяче ожиріння

Надлишкова маса та ожиріння у дітей — зростаюча глобальна проблема здоров’я, соціальна та політична проблема. Індекс маси тіла >85 перцентилів свідчить про ризик надлишкової маси тіла у дітей віком 0-5 років, та надлишком маси для віку 5-18 років.

Основними факторами, що впливають на розвиток ожиріння є: ожиріння у батьків (30% ризику розвитку ожиріння, якщо 1 з батьків має ожиріння та 90% якщо обоє батьків); маса тіла матері до та під час вагітності; гестаційний діабет; швидкість набору маси тіла в перші 2 роки життя є важливим щодо розвитку ожиріння.

 Прискіпливі та метушливі їдці

  • Згідно з дослідженням, діти віком 3-8 років з усіх продуктів найбільше полюбляють пасту (макарони), хліб та десерти.
  • Діти мають більший страх пробувати нові продукти (харчова неофобія) у порівнянні з дорослими, особливо це проявляється у діток віком 18-24 місяців.
  • Зниження апетиту у дітей віком 2-5 років є звичним явищем.

 

Термін “прискіпливі їдці” – це діти, які мають обмежений прийом їжі, не хочуть пробувати нову їжу; вживають мало овочів та “здорової” їжі; мають певні харчові вподобання (подобається/не подобається); потребують спеціального приготування (текстура, запах, колір). В переважній більшості це поведінкові розлади.

Існує феномен — чим строгіші правила щодо харчування, тим більше заперечення.

 

Догодовування або прикорм

Згідно з дослідженнями щодо харчової алергії, найбільшим алергеном є коров’яче молоко (наступними є пшениця, яйця, соя, риба, лісові горіхи, креветки, арахіс). Дієта майбутньої мами під час вагітності та грудного годування не зменшує ризику розвитку атопічних захворювань. Немає зв’язку між вживанням омега 3 кислот, вітаміну D та ризиком розвитку алергії. Вік першого вживання дитиною яєць та арахісу не є асоційованим з ризиком розвитку алергії на інші харчові продукти.

Різноманітність харчування (харчових алергенів) у ранньому віці впливає на розвиток імунної толерантності, та знижує ризик алергії.