Тематичні статті

Роль фізичної терапії при м’язовій дистрофії

М’язові дистрофії — це нервово-м’язові захворювання, що виникають внаслідок мутації в гені білка, відповідального за процес м’язового скорочення. Це прогресуючі захворювання, що не лікуються. Проте, невиліковні не означає, що не піддаються терапії. Порушення властиве лише чоловікам, але жінки можуть бути носіями цього гену.

 

Діагностика відбувається шляхом проведення медичних тестів та лабораторних досліджень, а саме: електроміографія, м’язова біопсія, ДНК тести, аналіз крові на ферменти.

Класифікують м’язові дистрофії в залежності від: спадковості, віку у якому починаються прояви, ступеню прогресування, локалізації, морфологічних змін у м’язах, наявністю генетичних маркерів.

 

Роль фізичної терапії полягає в запобіганні виникнення ускладнень, збереженні функції, та профілактиці захворювання для покращення якості життя пацієнта. Як правило, фізичний терапевт або ерготерапевт є точкою дотику всіх фахівців, що залученні до терапії з родиною пацієнта, їх роль у терапії та догляді є дуже важливою.

 

Вторинні ускладнення:

  • контрактури;
  • ризики падіння та переломи;
  • респіраторні ускладнення;
  • швидка втома;
  • надлишкова вага;
  • когнітивні порушення

 

Профілактика контрактур полягає в розтягу 4-6 разів на тиждень та підборі ортопедичних засобів, а саме:

1. Використання нічних ортезів AFO, ранній початок дасть більшу толерантність до процесу.
2. Використання ортезів AFO у повсякденному житті.
3. Використання ортезів на верхню кінцівку для розтягу згиначів-розгиначів пальців та великого пальця.
4. Використання ортезів KAFO, які мають можливість фіксувати колінні суглоби.
5. Підбір крісла колісного чи електровізка.

KAFO

AFO

 

Завдання фізичного терапевта:

  1. Залучення до самообслуговування.
  2. Формування рухового режиму дня.
  3. Підбір допоміжних та ортопедичних засобів.
  4. Адаптація середовища.
  5. Навчання членів сім’ї базовому догляду.

Процес вертикалізації є важливим у питанні серцево-судинних, респіраторних порушень, а також при порушеннях травлення та ураженні кісток. Тому слід вертикалізовуватись щонайменше 1-2 години на добу.

 

Фізична активність є ключовою у профілактиці ускладнень в осіб з м’язовими дистрофіями. Активність полягає у виконанні регулярних циклічних вправ, необхідно уникати перенапружень та вправ з великим обтяженням, усвідомлювати, що необхідно надавати достатньо часу для відпочинку і відновлення. Активність продовжує тривалість самостійності особи, сповільнює прогресування захворювання та покращує якість життя.

 

Статтю підготував фізичний терапевт Нікіта Бердніков.