Тематичні статті

Метаболічний синдром, діабет і серцево-судинні захворювання

Метаболічний синдром (MetSyn) – це сукупність захворювань, які виникають разом, збільшуючи ризик розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС), інсульту та діабету 2 типу. Цей стан включає підвищення артеріального тиску, високий рівень цукру в крові, надлишок жиру в тілі та навколо талії, а також підвищений рівень холестерину або тригліцеридів.

 

Зараз метаболічний синдром вражає 30–40% людей у ​​віці до 65 років, що зумовлюється головним чином збільшенням ваги дорослих та генетичною схильністю до внутрішньочеревного накопичення жиру, пов’язаного з поганим внутріутробним розвитком. Очікується, що поширеність метаболічного синдрому та серцево-судинних захворювань зростатиме разом із глобальною епідемією ожиріння: більшої уваги слід приділяти ефективному ранньому контролю ваги, щоб зменшити ризик виникнення метаболічного синдрому.

Розвиток метаболічного синдрому залежить від двох елементів:

  1. Збільшення ваги дорослих із накопиченням жиру в організмі
  2. Схильність до локалізації жиру у внутрішньочеревних ділянках, включаючи жир у печінці, підшлунковій залозі та серці.

Метаболічний синдром тісно пов’язаний зі способом життя, який характеризується зловживанням висококалорійною їжею з низьким вмістом поживних речовин та нестачею фізичної активності. Цей вплив є найбільш потужним протягом раннього періоду життя, що призводить до ожиріння у дітей, а це своєю чергою може призвести до розвитку  метаболічного синдрому у дорослих.

Причини виникнення метаболічного синдрому

  • Фактором ризику виникнення метаболічного синдрому є психосоціальний стрес, причому більшість метаболічних компонентів є поширеними серед соціально-економічно незахищених верств населення.
  • Зайва вага, дієта з високим вмістом насичених жирів, паління, малорухливий спосіб життя та надмірне споживання алкоголю також підвищують ризик розвитку метаболічного синдрому.
  • Схильність до відкладення надлишкового жиру в внутрішньочеревній зоні проявляється доволі рано і має спадковий характер. 
  • Існують різноманітні докази впливу на схильність до розвитку метаболічного синдрому під час вагітності або раннього дитинства, наприклад, паління матері.

 

Патофізіологія

1.Висока резистентність (стійкість)  до глюкози та інсуліну в плазмі крові

Деякі зв’язки між компонентами метаболічного синдрому пов’язані з інсулінорезистентністю, хоча близько третини пацієнтів з метаболічним синдромом мають нормальну чутливість до інсуліну. Інсулінорезистентність тісно пов’язана з порушенням толерантності до глюкози, діабетом та ризиком розвитку ІХС.

  1. Високий кров’яний тиск та резистентність до інсуліну

У багатьох гіпертоніків спостерігається непереносимість глюкози та гіперінсулінемія (підвищений рівень інсуліну в крові). З іншого боку, ожиріння сприяє гіпертонії та гіперінсулінемії, тоді як зниження ваги зазвичай покращує обидва ці розлади.

  1. Дисліпідемія (порушений рівень жирів у плазмі крові)

Високий рівень тригліцеридів і низький рівень холестерину є основними компонентами метаболічного синдрому.

  1. Велика окружність талії та внутрішньочеревне накопичення жиру

Посилене внутрішньочеревне накопичення жиру навколо талії може відігравати безпосередню роль у розвитку метаболічного синдрому.

 

Менеджмент

Основою менеджменту метаболічного синдрому є зміна способу життя, що включає щоденне споживання п’яти порцій фруктів та овочів та зменшення регулярного вживання алкоголю, щоб зменшити фактори ризику атеросклерозу та запобігти ускладненням, таким як захворювання печінки та рак.

 

Зміни у способі життя повинні включати наступне:

  1. Здорове харчування
  2. Дотримуватись рекомендацій ВООЗ щодо фізичної підготовки
  3. Збільшити щоденні помірні фізичні вправи
  4. Відмовитись від паління
  5. Зменшити вживання алкоголю

Профілактика

Цілком ймовірно, що фактори ризику виникають задовго до того, як будуть виражені явні симптоми метаболічного синдрому. Деякі люди ризикують із раннього віку через ожиріння серед дітей, тоді як інші через затримку внутрішньоутробного росту. Більшої уваги слід приділяти запобіганню ризику виникнення метаболічного синдрому до виявлення симптомів.

Поширеність MetSyn становить від 5 до 7% серед молодих людей.

Регулярні фізичні навантаження та помірне зниження ваги, ймовірно, запобігатимуть більшості проявів метаболічного синдрому і навіть можуть змінити всі його компоненти, зменшуючи тим самим його поширеність і частоту, а також запобігати новим випадкам діабету.

Відмова від паління є надзвичайно важливою не тільки для людини, а й для її потомства, щоб уникнути затримки внутрішньоутробного росту та несприятливих генетичних модифікацій, що призводять до ожиріння дорослих.

Препарати проти ожиріння або інші засоби також можуть розглядатися як первинна профілактика метаболічного синдрому та серцево-судинних захворювань (ССЗ).

 

Фізична терапія

Включення фізичної активності як невіддільної частини стратегій лікування метаболічного синдрому суттєво сприяє зменшенню негативного впливу цього стану на здоров’я. Ми, як медичні працівники, повинні сприяти фізичній активності в цілому, зокрема для осіб, що перебувають у групі ризику, або людям із MetSyn. Стан здоров’я людей, які відповідають критеріям метаболічного синдрому значно покращується завдяки аеробним тренуванням (кардіо), тренуванням на витривалість або їх поєднанню.

Комплекс вправ може покращити маркери ризику настільки, що вони більше не відповідатимуть критеріям метаболічного синдрому.

Існують численні фізіологічні та генетичні фактори, які пояснюють такі наслідки фізичної активності чи комплексу вправ. Сюди входять вплив фізичних вправ на резистентність до інсуліну, метаболізм жирів та спадкові фактори.

 

Посилання на джерело