Тематичні статті

Навички самообслуговування

Для більшості людей, активність повсякденного життя — це надто непомітні, логічні речі, які виконуються підсвідомо. А що, як уявити себе, наприклад, дитиною з порушенням координації? Які дії забезпечать вам комфорт та внутрішній спокій у такому стані?

Навички самообслуговування дитини — це тема, якою часто нехтують, як батьки, так і фахівці. Активність повсякденного життя (ADLs) відіграє важливу роль у загальному функціональному розвитку, впевненості та незалежності дитини. Ці навички — здатність дитини приймати їжу, відвідувати туалет, купатися та проводити процедури догляду за собою.

Немає стандартного переліку ADL, оскільки вони залежать від віку дитини, її інтересів, культури, оточення в якому вона живе. Зазвичай, можна уявити собі такі основні дії повсякденного життя: харчування, одягання, туалет, гігієна, переміщення будинком.

Як зробити всі ці дії комфортними та гідними, як для доглядальників/батьків, так і для дитини? 

Є п’ять основних категорій, на які поділяється активність повсякденного життя. У подальших статтях ми розповімо про те, як організувати процес виконання дій із кожної категорії, які допоміжні засоби використовувати та обрати.

Подумайте про те, як ви можете навчити свою дитину отримувати максимум позитивного досвіду зі звичних процесів.

Адже це має так багато переваг:

  • Отримання дитиною певного рівня незалежності.
  • Підвищення самооцінки та впевненості в собі.
  • Можливість більш комфортного життя в соціумі.
  • Збільшення вільного часу батьків/доглядальників.
  • Вивчення слів, формування асоціативних рядків. Тренування утримання уваги, організації власного часу, вибору, імітації дії.
  • Стимуляція сенсорного сприйняття: зір, слух, дотику запах, смак, рух.
  • Швидкий навчальний процес (дії повторюються щодня), можливість залучення до навчання всіх членів родини.

Можливість виконання навичок самообслуговування вимагає залучення багатьох сфер:

  • великої моторики (наприклад, сидіння на унітазі, піднімання ноги, щоб одягнути штани);
  • дрібної моторики (відкрити застібку чи блискавку, тримати ложку);
  • візуальний контроль;
  • пізнавальної (когнітивної) сфери;
  • сенсорики;
  • комунікації (навички спілкування).

Діти з церебральним паралічем, у яких є порушення в будь-якій із цих сфер, найчастіше мають труднощі з виконанням деяких, або всіх функцій. Наприклад, порушення функції верхніх кінцівок є у 50 % дітей із ЦП. Навіть діти, які потребують постійної допомоги, можуть досягти певного рівня власного комфорту, якщо з ними постійно тренуватися.

Допоможіть дитині залучити ті здібності, які максимально відкриють її потенціал.

Наприклад, якщо дитина може використовувати тільки одну руку, ви повинні стимулювати дитину робити якомога більше цією рукою. Батьки не повинні поспішати робити щось для дитини тільки тому, що це швидше.

Спробуйте розвивати нові навички.

Завжди продовжуйте працювати над новими навичками. Намагайтеся максимально стимулювати дитину до спілкування/ когнітивної/ігрової діяльності. Наприклад: «Сьогодні ми одягнемо светр, тому що на вулиці холодно. Тобі подобається, коли зимно? Якого кольору цей светр? А мій светр якого кольору? Тепер покажи мені свою праву руку, щоби я міг допомогти тобі одягатися».

Дайте дитині вибір

«Хочеш одягнути цей светр, чи інший?». Навіть якщо дитина потребує максимальної допомоги, у неї розвивається почуття самостійності, здатність приймати рішення й обирати. Відчуття, що вона має певний контроль над своїм життям, має вирішальне значення для добробуту та психологічного розвитку.

Створіть зв’язок між дитиною та Вами

Використовуйте активність повсякденного життя, щоби разом провести час, дивлячись в очі дитини, посміхаючись, показуючи любов та прихильність до неї.

Активність повсякденного життя = Терапія/Час розвитку

Необхідно консультуватися про те, як використовувати час призначений на активність повсякденного життя (ADL), щоби максимально тренувати навички розвитку, та речі які дитина має спробувати або виконувати сама.

Завжди пам’ятайте, що спілкування та гра має важливе значення під час вивчення нових навичок, щоби дитина могла асоціювати те, що вона робить, зі словами, які ви використовуєте!

Матеріал підготував: Захар Козій, фізичний терапевт.