Поради

Сколіоз ми таблеткою не вилікуємо!

Ваша дитина здорова і раптом виявляється, що у неї сколіоз? Якими є причини цього захворювання? І що робити для того, аби не було потреби вживати слово “сколіоз” у лексиконі вашої сім’ї?

“Сколіоз у дитини виявила… кравчиня”
Дуже часто до нашого медичного центру приходять батьки зі старшими дівчатами, які мають по 16–17 років, тобто це вже дорослі, сформовані дівчата. І батьки кажуть: “У дитини сколіоз”. Я запитую: “Як ви його виявили?” А вони відповідають: “Та наша кравчиня побачила, бо не сходилися шви на плечах”. Тобто допоки кравчиня не шила дівчині сукню і не побачила, що шви не сходяться і щось не запідозрила, доти батьки не бачили нічого. Дитина росте з батьками в одній хаті 16 років і кравчиня виявляє сколіоз! Це абсурд!
Отож, якими є перші ознаки виникнення сколіозу? Батьки можуть це самостійно побачити, роздягнувши дитину до білизни і подивившись на такі ознаки: чи на одному рівні в дитини плечі, лопатки, сідничні складки, чи однакова талія з правого та з лівого боків. Батьків має насторожити асиметрія між правою та лівою частинами тіла дитини. Також потрібно подивитися на дитину збоку, якою є її спина, чи дитина сутулиться.
Плоскостопість дуже часто є причиною сколіозу. Як батьки можуть перевірити, чи в дитини є плоскостопість? Нехай подивляться на її взуття, на те, як зношується підошва. Якщо один край підошви зношується більше – це вже є сигналом, що дитина має певну деформацію стопи і її треба виправляти, тому що це обов’язково призведе до порушення постави.

Спорт, спорт і ще раз спорт
Питання не в тому, як можна виявити сколіоз, а в тому, що робити, щоб не треба було його виявляти. Для цього треба виконувати елементарні поради. Перша з них – це спорт! Спорт, спорт і ще раз спорт. Ідеться про систематичне фізичне навантаження, заняття якимось видом спорту тричі на тиждень по дві години на день. Раджу, щоб це не був несиметричний вид спорту, такий як, до прикладу, теніс. Ви запитаєте: “Чому? Хіба всі тенісисти є кривими?” Ні, це не так. Коли дитина займається певним видом спорту, в якому навантажується один бік тіла, то тренер так організовує процес тренування, що й інший бік також “долучається” до роботи. Але, як свідчить практика та історії людей, коли дитинка не показує добрих результатів у спорті, тренер починає звертати на її процес тренування менше уваги. А дитина сама собі не навантажуватиме спину симетрично, бо так треба, вона битиме ракеткою, бо їй це подобається. Тому я більше рекомендую види спорту, в яких є симетричне навантаження на тіло дитини. Наприклад: легка атлетика, плавання, їзда на велосипеді, спортивна ходьба. Дуже добре, якщо батьки мають змогу облаштувати вдома маленький спортивний куточок. Там може буде шведська стінка, канат, м’ячик, мат. Тоді дитина сама рухатиметься.
Діти, які займаються на односторонніх музичних інструментах (до прикладу, на скрипці, контрабасі, бандурі) також є в зоні ризику виникнення сколіозу або порушення постави. Такі діти ще більше потребують правильного фізичного навантаження.

Про парти і наплічники
Розташовуючи парту чи письмовий стіл, треба зважати на те, щоб денне світло падало зліва, якщо дитина праворука, якщо ж ліворука – то навпаки. Потрібно, щоби дитина сиділа рівно, не “скручувалася” під час письма. Треба стежити, щоби лікті не провисали, а були оперті на стіл, щоби ноги стояли на підлозі, а не висіли і не баламкалися. Крісло треба підібрати так, аби дитина спиралася на спинку, воно має бути твердим і обов’язково без коліщат. Час сидіння за столом добре регламентований у школі: в початкових класах урок триває 30 хвилин, у старших – 45. І доведено, що такий час сидіння є оптимальним. Тому так само можна організувати процес навчання вдома. Наприклад, виконувати домашнє завдання півгодини, потім робити перерву на 15–20 хвилин, щоб дитина встала, порозтягувалася, побігала, побавилась. І потім далі продовжувати навчання. Але, на мою думку, не варто примушувати дітей безвідривно виконувати все домашнє завдання, тому що його настільки багато, що це забирає в дитини весь вільний час після школи. Дитина сидить у школі шість-сім годин, приходить додому і знову сидить, роблячи домашнє завдання. Хочете мати здорових дітей чи золоту медаль? Насправді можна здобути суперкласні знання і без медалі.
У школах ще нехтують правило, що час до часу треба змінювати місце розташування діток, пересаджувати їх за інші парти: справа наліво, зліва направо, ззаду допереду. Вчителі це знають, але часто ситуація є така: “Ти – двієчник, тому сиди ззаду!”, “А ти – відмінниця, сідай за першу парту”.
Щодо шкільного наплічника, то він повинен мати тверду спинку і дві лямки на плечі. Звісно, що вага рюкзака впливає на хребет. Але якщо дитина фізично розвиватиметься, то вона може хоч “цеглу” носити в тому рюкзаку і нічого їй не буде. А якщо вона слабенька, то лише одна книжка з хімії її скрутить у м’який знак. Дитині треба працювати фізично! Не облегшувати: “Ні-ні, ти – маленька, не бери важкого рюкзака, бо тобі спинка болітиме”. Це ж дитина, в неї є стільки ресурсу, вона має бути сильна фізично, тим паче, якщо це здорова дитина.
Батькам варто наголошувати дитині, щоб вона рівно сиділа і щоб ліктики були оперті на парту. І говорити з вчителями, щоб вони за цим стежили, адже батьки “віддають” дитину до школи вранці, а забирають в обід. А батькам найреальніше простежити, чи дитина, виходячи з дому, одягнула наплічник на два плеча.

Коли сколіоз у дитини таки розвинувся…
У такому разі потрібно звернутися до фахівців, які зможуть правильно оцінити порушення хребта, скласти програму лікування і почати працювати з дитиною. Часто можна почути від лікарів: “Десять масажиків зробіть і йдіть плавати!” Це хибний шлях. “Масажики” не допоможуть. А щодо плавання, то треба уточнювати, що плавати необхідно тільки з інструктором. Адже плавання допомагає тільки тоді, якщо воно є правильним. А чи можливо повернути хребет у попередній стан, залежить від того, на якій стадії виявили сколіоз. Сколіоз – це прогресуюче захворювання, яке викривляє хребет, створює дефект, який є видимим зовні. Внаслідок сколіозу всі внутрішні органи мають надлишкову компресію, якийсь орган може бути більше стисненим з одного боку. Насамперед ідеться про легені та серце. Якщо легеня стиснена, то дитині важче дихати, вона менше дихає, відповідно організм менше наповнюється киснем, а всі процеси сповільнюються. Тоді дитина повільніше розвивається, стає кволою, в’ялою. І що старшою вона стає, це все прогресує. І потихеньку додається ще такий момент як емоційне пригнічення дитини. Вона соромиться свого тіла, в неї з’являється великий комплекс щодо себе, вона закривається в собі… Сколіоз розвивається швидко. Достатньо кілька місяців не позайматися спортом, погано посидіти, як порушиться постава, дитина почне сутулитися, навантажувати один бік тіла більше – і потихеньку хребет почне викривлятися. А за рік-два дитина вже матиме сколіоз.
Сколіоз може бути вродженим або набутим. Основна причина набутого сколіозу – це неправильне сидіння і відсутність фізичних навантажень. Але якщо в дитини й розвинеться сколіоз, то, як на мене, вона в цьому не винна. Адже дитина не знає, як правильно сидіти, носити наплічник, що спорт – це добре. Дитина бігає, а їй забороняють: “Не бігай! Впадеш”. Впадеш-встанеш. Не біда, підеш далі. Або дитині кажуть: “Не бігай, бо спітнієш!” І що станеться, якщо спітніє? “Не лізь, бо впадеш?” Якщо навіть впаде і вдариться, то чогось навчиться. Дитина, зрештою, пізнає світ. Навіщо її обмежувати? Дитина має рухатись. І це дуже важливо. Сколіоз таблеткою не вилікуємо! Вилікуємо лише рівномірним та систематичним фізичним навантаженням.

zdorovja_09_2014

Автор: Ярополк Пшик, фізичний терапевт, директор Медичного центру фізичної терапії та медицини болю “Інново”

Християнський журнал для родини “Кана”, жовтень 2014 р.